Павлова Н.П. Десять конференций «Крым» - десять лучших докладов, 2004 год
Содержание:

Маленькое предисловие к большому сборнику

Электронные средства информации в процессе обучения и исследованиях. Роль библиотек как информационных посредников
Electronic Information in Education Process and ResearchRole of Libraries as Information Intermediaries


Н.И. Гендина,
Кемерово, Россия
Natalia Gendina,
Kemerovo, Russia

Высшая библиотечная школа в контексте новой парадигмы образования
Higher Librarian School in the Context of New Educational Paradigm


Е.Ю. Гениева,
Москва, Россия
Ekaterina Genieva, Moscow, Russia

Библиотеки и мир после 11 сентября
Libraries and the World after September 11


А.И.
Земсков, Г.А. Евстигнеева, Москва, Россия
Andrei Zemskov, Galina Evstigneeva, Moscow, Russia

Электронные версии депозитарных фондов научных библиотек
Electronic Versions of Research Libraries Deposited Collections


Френсис Кирквуд,
Оттава, Канада
Francis Kirkwood, Ottawa, Canada

Библиотеки, информация и демократия в посттеррористический период: Куда идти?
Libraries, Information and Democracy in a Post-Terrorist Age: Where do We Go from Here?


Уоллас Колер,
Норман, Оклахома, США
Wallace Koehler,
Norman, OK, USA

Йитка Хьюрик, Де-Калб, Иллинойс, США
Jitka Hurych,
Dekalb, IL, USA

Ванда Доул, Топика, Канзас, США
Wanda Dole,
Topeka, KA, USA

Библиотеки и моральные ценности в межнациональном и междисциплинарном контексте
Libraries and Ethical Values in a Cross National and Cross Disciplinary Context


Е.И
Кузьмин, Москва, Россия
Evgeny Kuzmin, Moscow, Russia

Государственная информационная политика и библиотеки: к проблеме взаимодействия
Government Information Strategy and Libraries: Problem of Cooperation


Т.Н.
Прокошева, Киев, Украина
Tatiana Prokosheva, Kiev, Ukraine

Стратегия развития библиотек Украины: приоритеты политики Министерства культуры и искусств
Ukrainian Libraries Development Strategy: Priorities in Ukrainian Ministry for Culture and Arts Politics


А.В.
Соколов, С.-Петербург, Россия
Arkady Sokolov,
StPetersburg, Russia

Спасет ли красота мир? (Некоторые итоги изучения ценностных ориентаций постсоветского гуманитарного студенчества)
Will the Beauty Save the World? (Study of Value Orientation of Post-soviet Humanities Students: Some Results)


Я.Л. Шрайберг,
Москва, Россия
Yakov Shraiberg,
Moscow, Russia

Осторожно: автоматизация и рядом Интернет. Не носите розовых очков!
Beware of Automation and the Internet. Do not View through rose-colored glasses!


УДК 02(477)

Т.Н. Прокошева
начальник отдела
Министерства культуры и искусств Украины,
Киев, Украина

Tatiana Prokosheva
Department Head, Ministry of Culture
and Arts of Ukraine, Kiev, Ukraine

Стратегия развития библиотек Украины:
приоритеты политики Министерства
культуры и искусств

Ukrainian libraries development strategy:
Priorities in ukrainian ministry
for culture and arts politics

Шестая Международная конференция «Крым 99»
Sixth International Conference «Crimea 99»

Раскрываются пути реализации Закона Украины «О Национальной программе информатизации», вопросы разработки и принятия государственной программы «Электронная библиотека».

Намечены подходы к разрешению вопросов сохранения библиотечных фондов, рассмотрено влияние Министерства культуры и искусств Украины на поддержку престижа библиотек в обществе.

Доклад был представлен на украинском языке. В настоящем издании, помимо оригинального текста доклада, приведен сокращенный перевод на русский язык.

The ways of realisation of the Ukrainian Law «On the National Program of Informatisaition» and some aspects of State Program «Electronic Library» are highlighted.

Some approaches to the library collections reservation problem solving are described. The impact of Ukraine Ministry of Culture and Art on the libraries prestige in society is considered.

Законом покладається на державу регулювання процесів інформатизації суспільства, забезпечення системності, комплексності і узгодженості їх розвитку в країні.

Прийняття Закону обумовило визначення основного пріоритету у стратегії розвитку бібліотек – розробку і затвердження Державної програми «Електронна бібліотека» як підпрограми вищеназваної національної.

Проект програми розглядався Національним агентством з питань інформатизації, пройшов експертизу і визнаний як такий, що відповідає вимогам і потребам суспільства. Він готувався під керівництвом Міністерства культури і мистецтв, міжвідомчою робочою групою з представників національних бібліотек, бібліотек загальнодержавного рівня, органів державного управління і висвітлює різні аспекти створення національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу.

Свідченням визнання державою за бібліотеками пріоритету у питаннях інформатизації серед усієї галузі культури є постанова Кабінету Міністрів України № 431 від 22 березня «Про затвердження державних замовників Національної програми інформатизації на 1999 рік», в якій передбачається фінансування бібліотек окремою позицією і обумовлюються державні замовники.

Що це дає бібліотекам України? Перш за все – гарантоване державне фінансування програми, якщо не сьогочасне, то, принаймні, у найближчій перспективі. Друге – визнання місця бібліотек в інформатизації суспільства. Крім того, такий підхід до ролі бібліотек на національному рівні є прикладом при розробці регіональних програм, в яких бібліотеки також мають стати одним з лідерів у інформатизації регіонів.

Державна програма «Електронна бібліотека» включає по суті традиційні завдання, типові для усього світу: створення центру корпоративної каталогізації, формування баз даних національної бібліографії України; максимально повне забезпечення доступу користувачів до інформаційних ресурсів тощо. З низкою законодавчо-нормативних документів цього напряму можна ознайомитись на стенді «Бібліотечна Україна».

Безумовно, у сучасних умовах темпи просування бібліотек нашої держави у світове інформаційне суспільство бажають бути кращими. Але як би там не було, практично в усіх бібліотеках загальнодержавного і регіонального рівня відбуваються певні зрушення: збільшується кількість користувачів Інтернет, поліпшуються умови їх роботи; при бібліотеках створюються Інтернет-класи; зростає кількість звернень до існуючих Web-сторінок, що належать окремим бібліотекам.

Сукупний обсяг записів у базах даних регіональних бібліотек дорівнює більш ніж двом мільйонам одиниць, що вдвічі більше, ніж у минулому році. Але існує багато проблем, розв'язання яких вимагає тривалого часу, державної підтримки та додаткових зусиль фахівців з бібліотек різних систем і відомств.

Найгостріша з них – проблема лінгвістичного забезпечення. Адже без вирішення цієї проблеми неможливо організувати пошук інформації у електронних потоках як на національному, так і на регіональному рівнях, тим більше – увійти у глобальні світові мережі.

Проблема створення нормативних файлів є надзвичайно актуальною для бібліотек України, оскільки по суті розробки здійснюються різними бібліотеками самостійно, а при застосуванні існуючих в світі словників предметних рубрик виникає ряд проблем через термінологічну неузгодженість. Тому в Україні минулий рік пройшов в активних пошуках шляхів створення національного файлу предметних рубрик, який би відповідав загальним принципам предметизації, прийнятим у світі. Цю роботу ведуть Національна парламентська бібліотека та Національна бібліотека ім. В.Вернадського, дотримуючись основоположних функцій словника: комунікативної, веріфікаційної, енциклопедичної і прототипної. Саме остання – прототипна функція – дозволить будь-якій бібліотеці України використовувати словник для створення власного файлу предметних рубрик, що при корпоративній каталогізації забезпечить уніфікацію предметного пошуку.

Важливим пріоритетом політики Міністерства культури і мистецтв України у забезпеченні стратегії розвитку бібліотек є і збереження бібліотечних фондів.

Міністерством культури і мистецтв спільно з представниками архівів, бібліотек з різних систем і відомств розроблено проект державної Програми збереження бібліотечних і архівних фондів, який поданий на розгляд Уряду України. Ця програма визначає основи державної політики в галузі збереження бібліотек і архівних фондів України і являє собою комплекс взаємопов'язаних проектів.

Основними завданнями програми є: координація дій установ і організацій по обліку, реставрації, консервації, репрографії бібліотечних і архівних фондів; концентрація фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів для розвитку цього напряму діяльності; залучення наукового потенціалу держави для дослідження проблем бібліотек і архівів; створення єдиної системи консервації і репрографії шляхом організації відповідних державних міжвідомчих центрів на базі п'яти найбільших бібліотек України та регіональних служб репрографії і ремонтно-палітурних робіт на базі обласних універсальних наукових бібліотек.

Реалізацію Програми, фінансування якої має бути закладено у державний бюджет, передбачається розпочати в наступному році і завершити перший етап в 2005 році. Управління нею буде здійснюватись координаційною радою при державному замовнику – Міністерстві культури і мистецтв України, яка на конкурсній основі визначатиме виконавців окремих проектів, забезпечуватиме керівництво і контроль за виконанням робіт.

Програма не обмежена часовими рамками і закладає основи державної політики у сфері збереження інформації. Ця робота має постійний характер, мова йде про розробку послідовної політики, яка б інтегрувала українські процеси збереження інформації і її носіїв у відповідні міжнародні програми.

Таким чином, перший крок у майбутнє цього напряму роботи уже зроблено, його послідовність і реалізація завдань буде залежити від зусиль працівників бібліотек і архівів, органів управління, а також від стабільного фінансування, на що ми сподіваємось.

Сьогодні, в умовах обмеженого бюджетного фінансування бібліотек, надзвичайно актуальною є проблема поповнення фондів. Для більшості публічних бібліотек це питання особливо гостре, оскільки за останні роки кошти на придбання нової літератури практично не виділяються.

Однак, попри усі труднощі держави, у цьому році, Міністерство культури і мистецтв профінансувало «Українську бібліотечну серію», і у І кварталі для усіх державних бібліотек було закуплено біля 100 тис. творів друку.

Таким чином до бібліотек України відправлено понад 40 назв видань. Ця робота буде продовжуватися і надалі, оскільки для районних, сільських бібліотек «Українська бібліотечна серія» – це, фактично, єдине джерело нових надходжень.

Відбулася ще одна подія, яка позитивно вплине на поповнення фондів вітчизняною літературою і формування повноцінного Державного фонду України – Верховна Рада прийняла Закон про обов'язковий примірник документів. До цього часу діяла низка постанов Уряду, які зобов'язували видавців надсилати свої видання до бібліотек, але прийняття Закону дозволить впорядкувати цей процес. Зараз готується проект постанови Кабінету Міністрів, яка визначить порядок доставки, кількість і види документів, а також перелік бібліотек, що будуть їх отримувати.

На наш погляд, вирішення більшості проблемних питань, які порушуються бібліотеками чи органами управління, залежить від престижу бібліотек у суспільстві. Мабуть, і питання фінансування, і багато інших, змогли б вирішуватися більш результативно, якби саме суспільство, бібліотекарі, органи місцевого самоврядування чітко усвідомлювали значення бібліотечної сфери.

Отже, наступним пріоритетом політики Міністерства щодо бібліотек є підвищення їх ролі і престижу в суспільстві.

Допомогу в цьому надав встановлений Указом Президента України Л.Д. Кучми Всеукраїнський день бібліотек. Це нове державне свято привернуло увагу і владних структур, і засобів масової інформації до бібліотек.

Воно поставило бібліотечну справу в цілому на вищий щабель у порівнянні з іншими галузями культури, надало бібліотекам можливість заявити про себе всьому суспільству, усій країні.

Перший Всеукраїнський день бібліотек відбувався 30 вересня минулого року і, як державне свято, за участю депутатів Верховної Ради України членів Уряду, відомих вчених, книговидавців, письменників.

Вперше державний гімн України лунав на честь бібліотек, вперше Президент країни поздоровив бібліотекарів і вперше одна з бібліотекарів-жінок мала честь бути нагородженою орденом Княгині Ольги. Десять кращих бібліотечних працівників отримали звання «Заслужений працівник культури».

Такого раніше бібліотекарі не знали.

Святкування цього дня відбувалось скрізь – в областях, містах, районах, селах. Повсюдно до бібліотекарів прийшли голови або заступники голів обласних, міських, районних державних адміністрацій. У більшості бібліотечних закладів була ліквідована заборгованість по заробітній платі, були виділені, хоч і не в достатньому обсязі кошти на поповнення бібліотечних фондів. Бібліотекарі у цей день були відзначені як морально, так і матеріально.

Прес-конференція Міністерства культури і мистецтв допомогла засобам масової інформації широко висвітлити значення бібліотек у розбудові громадянського суспільства. Практично усі програми українського телебачення і 38 українських газет інформували населення про цю небуденну подію.

Готуючись до свята, бібліотеки намагалися якнайповніше розкрити перед громадськістю зміст своєї діяльності, свої можливості щодо надання інформаційних і інших послуг населенню. Вони доводили, що бібліотеки – саме ті заклади, які були створені для суспільства, діють у суспільстві, існують заради нього.

Зараз ми стоїмо на порозі третього тисячоліття. Життя з кожним днем розширює коло завдань, що стоять як перед бібліотеками, так і перед органами влади, що здійснюють бібліотечну політику. І нам необхідно зробити усе можливе для забезпечення сучасного рівня обслуговування користувачів, для реалізації конституційного права громадян на всебічний розвиток особистості, для підтримки ідеалів вільного, відкритого і демократичного суспільства.


 

Современное общество характеризуется стремительным ростом информационных систем и развитием их сетей, что непосредственно влияет на политическое мышление представителей законодательной и исполнительной власти. В Украине характерным проявлением признания важности этих процессов, созданием условий для удовлетворения информационных потребностей населения стало принятие в 1998 г. Закона «О национальной программе информатизации», в котором определены общие принципы государственной политики в сфере информатизации общества, а также приоритеты развития отраслей экономики, социальной сферы, науки, образования, культуры. Закон обязывает государство регулировать процессы информатизации общества, обеспечивать системность, комплексность и согласование их развития в стране.

Принятие Закона обусловило определение основного приоритета в стратегии развития библиотек – разработку Государственной программы «Электронная библиотека» как подпрограммы национальной программы информатизации.

Проект программы рассмотрен национальным агентством по вопросам информатизации, прошел экспертизу и признан соответствующим требованиям и потребностям общества. Этот проект готовился под руководством Министерства культуры и искусств Украины межведомственной рабочей группой из представителей национальных библиотек, библиотек общегосударственного уровня, органов государственного управления и освещает различные аспекты создания национальной системы электронного информационно-библиотечного ресурса.

Свидетельством признания государством за библиотеками приоритета в вопросах информатизации среди всей отрасли культуры является постановление Кабинета Министров Украины № 431 от 22 марта «Об утверждении государственных заказчиков национальной программы информатизации на 1999 год», в котором предусмотрено финансирование библиотек и определены государственные заказчики.

Что это дает библиотекам Украины? Прежде всего – гарантированное государственное финансирование программы, если не немедленное, то по крайней мере, в ближайшей перспективе. Во-вторых, признание места библиотек в информатизации общества. Кроме того, такой подход к роли библиотек на национальном уровне обуславливает разработку региональных программ, в которых библиотеки также должны стать одним из лидеров в информатизации регионов.

Государственная программа «Электронная библиотека» включает по сути традиционные задачи, типовые для всего мира: создание центра корпоративной каталогизации, формирование баз данных национальной библиографии; максимально полное обеспечение доступа пользователей к информационным ресурсам и т.п. (С пакетом законодательно-нормативных документов этого направления можно ознакомиться на стенде «Библиотечная Украина».).

Безусловно, в современных условиях темпы продвижения библиотек нашего государства в мировое информационное сообщество оставляют желать лучшего. Но как бы там ни было, практически во всех библиотеках общегосударственного и регионального уровня происходят определенные сдвиги: увеличивается количество пользователей Интернета, улучшаются условия их работы; при библиотеках создаются Интернет-классы; растет число обращений к существующим веб-страницам, принадлежащим отдельным библиотекам.

Совокупный объем записей в базах данных региональных библиотек составляет более 2 млн единиц, что в два раза больше, чем в 1998 г. Но существует много проблем, решение которых требует длительного времени, государственной поддержки и дополнительных усилий специалистов из библиотек разных систем и ведомств.

Самая острая из них – проблема лингвистического обеспечения. Без ее решения этой невозможно организовать поиск информации в электронных потоках как на национальном, так и на региональном уровнях, тем более - войти в глобальные мировые сети.

Проблема создания нормативных файлов – чрезвычайно актуальна для библиотек Украины, поскольку по сути разработки осуществляются разными библиотеками самостоятельно, а при применении существующих в мире словарей предметных рубрик возникает ряд проблем из-за терминологического несоответствия. Поэтому в Украине весь прошлый год прошел в активных поисках путей создания национального файла предметных рубрик, который бы соответствовал общим принципам предметизации, принятым в мире. Эту работу ведут Национальная парламентская библиотека и Национальная библиотека им. В. Вернадского, придерживаясь основополагающих функций словаря: коммуникативной, верификационной, энциклопедической и прототипной. Именно последняя – прототипная функция – позволит любой библиотеке Украины использовать словарь для создания собственного файла предметных рубрик, что при корпоративной каталогизации обеспечит унификацию предметного поиска.

Важным приоритетом политики Министерства культуры и искусств Украины в обеспечении стратегии развития библиотек является сохранение библиотечных фондов.

Министерством культуры и искусств совместно с представителями архивов, библиотек разных систем и ведомств разработан проект государственной Программы сохранения библиотечных и архивных фондов, который направлен на рассмотрение в Правительство Украины.

Реализацию Программы, финансирование которой должно быть заложено в государственный бюджет, предусмотрено начать в 2000 г. и завершить первый этап в 2005 г.

Программа не ограничена временными рамками и закладывает основы государственной политики в сфере сохранения информации. Эта работа имеет постоянный характер – речь идет о разработке последовательной политики, которая бы интегрировала украинские процессы сохранения информации и ее носителей в соответствующие международные программы.

Таким образом, первый шаг в будущее этого направления работы уже сделан, его последовательность и реализация заданий будут зависеть от усилий работников библиотек и архивов, органов управления, и, конечно, от стабильного финансирования.

Сегодня, в условиях ограниченного бюджетного финансирования библиотек, чрезвычайно актуальной является проблема пополнения фондов. Для большинства публичных библиотек этот вопрос стоит особенно остро, поскольку за последние годы средства на приобретение новой литературы практически не выделяются.

Однако несмотря на трудности страны, в этом году Министерство культуры и искусств профинансировало «Украинскую библиотечную серию», и в I квартале для всех государственных библиотек было закуплено около 100 тыс. произведений печати. Таким образом, в библиотеки Украины отправлено более 40 названий изданий. Эта работа будет продолжаться и в дальнейшем, поскольку для районных, сельских библиотек «Украинская библиотечная серия» – фактически единственный источник новых поступлений.

Произошло еще одно событие, которое будет иметь положительное влияние на пополнение фондов отечественной литературой и формирование полноценного Государственного фонда Украины, – Верховная Рада приняла Закон об обязательном экземпляре документов.

Решение большинства проблемных вопросов, которые поднимаются библиотеками или органами управления, зависит от престижа библиотек в обществе. Вероятно и вопрос финансирования, и многие другие, могли бы решаться более результативно, если бы само общество, библиотекари, органы местного самоуправления четко осознавали значение библиотечной сферы.

Таким образом, следующий приоритет политики министерства в отношении библиотек – повышение их роли и престижа в обществе. Помощь в этом оказал установленный Указом Президента Украины Л.Д. Кучмы Всеукраинский день библиотек. Новый государственный праздник привлек к библиотекам внимание и структур власти, и средств массовой информации.

Первый Всеукраинский день библиотек состоялся 30 сентября 1998 г. при участии депутатов Верховного Совета Украины, членов Правительства, известных ученых, книгоиздателей, писателей. Впервые государственный гимн Украины звучал в честь библиотек. Впервые Президент страны поздравил библиотекарей, и впервые одна из библиотекарей имела честь быть награжденной Орденом Княгини Ольги. 10 лучших библиотечных работников получили звание «Заслуженный работник культуры».

Празднование этого дня происходило везде – в городах, районах, селах. Библиотекари в эти дни были отмечены как морально, так и материально.

Пресс-конференция Министерства культуры и искусств Украины помогла средствам массовой информации широко осветить значение библиотек в развитии гражданского общества. Практически все программы украинского телевидения и 38 украинских газет информировали население об этом знаменательном событии.

Сейчас мы стоим на пороге третьего тысячелетия. Жизнь с каждым днем расширяет круг задач, стоящих как перед библиотеками, так и перед органами власти, осуществляющими библиотечную политику. И нам необходимо сделать все возможное для обеспечения современного уровня обслуживания пользователей, для реализации конституционного права граждан на всестороннее развитие личности, для поддержания идеалов свободного, открытого и демократического общества.

Перевод О.С. Рагузиной

  
На главную